Суспільство

7 січня гуцули запрошують на коляду до Криворівні

2019-01-06 21:02:56 0

 

Село Криворівня розкинулося поміж відрогів Буковецького хребта, неначе у велетенській чаші. Місцева церква, де зазвичай починається знаменита криворівнянська коляда, височіє понад шляхом. Нагору ведуть круті східці. Невеличке подвір’я довкола приземкуватої, накритої ґонтою споруди вщент заповнене людьми. Ґазди — простоволосі, в кожухах, з-під яких видно вишиті коміри сорочок. Ґаздині й дівчата — в білих, червоних, зелених, вишневих з великими яскравими малюнками й тороками хустках. Закінчується святкова Служба Божа. Всі чекають на колядників.

Про це пише сайт verkhovyna.life, переає Дзеркало медіа.

Дзень-дзелень-дзінь-дзень. Один за одним з церкви виходять чоловіки і шикуються в ряд. Одягнені всі приблизно однаково. У колядників по вишитих сорочках — яскраво вигаптувані кептарі, зверху — багато оздоблені на грудях, прикрашені кутасами темно-бордові сердаки, штани заправлені у високі чоботи. Дехто тримає в руках гуцульські топірці-бартки, ще хтось несе на плечах трембіту чи мисливський ріг, кілька чоловіків — зі скрипками. До зап’ястя правиць прив’язані дзвоники. Попереду кожної колядницької ватаги — її керівник. Ватажки заспівують, пісню підхоплюють інші члени гурту — так починається урочистий хід довкола церкви.

Колядники утворюють навколо храму кільце — один гурт змінюється іншим, і так далі. Спів раз по раз наближається, лунає впритул, віддаляється, починає стихати і знову набирає сили. Звуки скочуються в долину, відбиваються від поверхні води, ковзають схилами і повертаються луною, підсилюючи багатоголосся, що виводить “Гой-дай-Бо-же-е…”. Врешті колядники, відмірявши потрібну кількість кіл чи кроків (довкола церкви обходять сім разів), зупиняються і повертаються до дверей храму. Гомін на подвір’ї стихає. З церкви виходить священик. Голови схилено. Панотець благословляє: колядників — на роботу, селян — на щедрі та щасливі празники. “Христос ся рождає!” — “Славімо його!”.

Правдива коляда починається у Криворівні на Різдво, а у Святвечір селом ходять “вертепнички” — перевбирані малі діти-ангелики. То віднині й до Йордана (19 січня) — час колядницкий. Колядка, як на міське вухо, звучить специфічно. Чоловіки ритмічно підкидають догори бартки і пританцьовують на місці. Кожен їх рух супроводжує перегук дзвоників. Усе разом — скрипка, голоси, переливи дзвіночків, стогін трембіти, супроводжувані танцювальними рухами чоловіків, — вичакловує майже містичну атмосферу.

Теги
Коментар

Випадкові новини

Опитування

Чого слід очікувати від цьогорічних виборів