Курйози

Будні журналістів. Як франківські телевізійники не вгодили волонтерці

2018-02-22 18:31:07 0

 

Ще 25 січня в Яремчанській міськраді волонтерів нагородили медалями «За визволення Слов’янська». Черговий новинний сюжет – позитивний, патріотичний. Для глядачів «Каналу 402» він, ймовірно, таким і залишився. А от журналістка й команда каналу донині отримують погрози та звинувачення… в сепаратизмі. Смішно? Ой, не дуже.

Отже, на початку січня до «Каналу 402» звернулася волонтерка Марина «Квітка» Безсаловаз проханням підтримати ініціативу нагородження волонтерів пам’ятними знаками «За звільнення Слов’янська». Стандартно – зняти про це сюжет. Погодилися без проблем, для таких справ франківсь­кі ЗМІ ніколи не шкодують ані часу, ані грошей.

Дата і місце події змінювалися кілька разів. Нарешті, через тиждень пізно ввечері скинули прес-реліз – коротке резюме події. З нього не було зрозуміло, кому й за що вручають. Та оскільки обіцяли, не поїхати телевізійники не могли.

На місці журналістка Анастасія Грищук з оператором Андрієм Гаргарою зняли вручення, записали коментар волонтерки Марини, одного із нагороджених – підприємця Василя Лубіва, колишнього працівника ДП «Ворохтянське лісове господарство», а також ветерана АТО Віктора Паньківа. Спробували записати і одного з нагороджених – голову Поляниці Миколу Поляка, але той лише вітав усіх зі святами, а про свою нагороду говорити не захотів.

Згідно з прес-релізом, нагороджували «волонтерів, які допомагають у зоні АТО захищати теріторіальну цілосність та незалежність України» (орфографію тексту збережено). Був там абзац і про нагороджених 10 січня волонтерів Верховинського району: лікувально-оздоровчий комплекс «Верховина», голову Верховинської РДА Олега Лютого, депутатку Верховинської райради Ольгу Соломійчук.

Сюжет змонтували і залили в мережу. А от далі почалися досі незрозумілі претензії.

Спершу Марина Безсалова близько 21:00 передзвонила журналістці через неточність у титруванні. Телевізійники виправдовуються: підписали, як було в прес-релізі: «Лубів Василь, підприємець ДП «Ворохтянське лісове господарство». Та Марина наполягала, що він не може бути підприємцем в ДП, хоча чоловік сам на камеру представився підприємцем.

Анастасія Грищук не стала сперечатися, вибачилась і пообіцяла в понеділок на роботі виправити титри. Та вже наступного дня, в суботу, Марина Безсалова взялася писати дівчині відверті грубощі. Спершу йшлося про те, що журналістка зіпсувала сюжет, ставила некоректні запитання та взагалі не вміє працювати. Далі почала вимагати особисті вибачення, перезняти сюжет, а потім скотилася й до: «Готуйся їхати в АТО, будемо тобі мізки прочищати».

Переписку з лайкою передавати тут не будемо, бо, відверто, немає чим хизуватися. В такій манері жінка переписувалася не лише з журналісткою, а і з керівником каналу 402 Володимиром Фоміним, бо ж той вступився за свою працівницю. Марина апелювала до того, що вже чотири роки на фронті, має знайомих силовиків, а журналісти – «позорище», бо відсиджуються вдома. Безсалова обрала тактику тиску на слабшого – молоду журналістку. На дзвінки Фоміна не відповідала.

Але на цьому волонтерка не зупинилася. Написала аж до… Президента України Петра Порошенка. Мовляв, канал не використав у сюжеті всю інформацію, написану в прес-релізі, питаннями ображав атовців, а в тит­рах допустив неточність.

Смішно, але Марина «Квітка» Безсалова всерйоз звертається до Порошенка з проханням вплинути на приватний телеканал, бо ж журналісти працювали не за її прес-релізом, і вимагає змусити телевізійників зняти нове відео. Натомість Анастасія Грищук каже, що атовці подякували їй за хороший сюжет…

Володимир Фомін пояснює, що сьогодні канал свідомо не вносить правки, аби потім їх не звинуватили у махінаціях. Бо вже не знає, чого ще очікувати від Марини Безсалової. Крім неї, щодо цього сюжету ні той підприємець, ні жоден інший герой відео з претензіями не зверталися. Якщо історія матиме продовження, Фомін обіцяє заяву до поліції та прокуратури.

Будні журналіста далеко не такі романтичні, як хотілося б шанувальникам чи ворогам. Є інформаційний привід, журналіст збирає інформацію, коментарі, опрацьовує їх і видає у статті чи відеосюжеті та мчить на наступну подію. Так щодня, а деколи й без вихідних і свят. Буває, рутину розбавляє крик, що «всіх купили». Але то справа звична – глядач / читач має право обуритися. Така вже людська природа – хтось точно залишиться незадоволеним.

Але із цим сюжетом справа трохи інша, бо цілеспрямоване цькування як мінімум неприємне, а ще несправедливе, незрозуміле і трохи лякає, принаймні, дівчат. А вимахування присутністю в АТО тягне на нездоровий тренд.

До речі, дізнатися у волонтерів чи атовців хоч щось про особу Безсалової та її активну діяльність на фронті нам так і не вдалося. Хоч ми доклали усіх зусиль. І менше з тим. Насправді це не має значення. Бо наскільки важливим є внесок людини у перемогу над ворогом, настільки ж вона не має права переходити на хамство.

 

Джерело

Теги
Коментар

Випадкові новини

Опитування

Чи є необхідність створення в Івано-Франківську комунального притулку для безпритульних собак?