Юридична консультація

Що робити, якщо швидка допомога відмовляється приїжджати

2020-04-23 16:02:19 0

 

Людина має викликати бригаду швидкої допомоги у випадках, коли існує безпосередня загроза життю і здоров'ю. Існує перелік симптомів, які можуть свідчити про необхідність екстреної допомоги.

Але, бувають випадки, коли нам відмовляють у виклику. Що робити у такому разі та за яких симптомів і обставин це правомірно? Про це Здоров'ю 24 розповів керуючий партнер юридичної компанії Grishakov Law Company, адвокат - Олександр Гришаков.

Нові правила виклику швидкої допомоги

Диспетчери швидкої допомоги при прийомі викликів керуються Наказом МОЗ від 1 червня 2009 року № 370 "Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги".

Лікарі можуть приїхати на виклик, якщо у людини є: раптовий розлад дихання, непритомність, біль у ділянці серця, значна зовнішня кровотеча тощо.

У таких випадках потрібно викликати швидку допомогу за єдиним номером 103. Тобто 103 можна викликати, коли є загроза життю і лік йде на хвилини та коли людина потребує негайної госпіталізації.

Бригаду екстреної допомоги потрібно викликати у випадках:

  • втрати свідомості, судом;
  • раптового розладу дихання чи раптового болю в грудній клітці;
  • гострого болю в черевній порожнині та поперековому відділі;
  • головного болю, що супроводжується запамороченням або нудотою;
  • порушення мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
  • гіпо- та гіперглікемічної коми;
  • гіпертермічного синдрому;
  • зовнішньої кровотечі, блювання кров’ю;
  • ознак гострого отруєння;
  • порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
  • анафілактичної реакції;
  • укусів змій, тварин;
  • усіх видів травм (поранення, переломи, опіки, важкі забої, травми голови тощо);
  • та травм, що пов’язані з невідкладною стоматологією.

А також, при нещасних випадках, у тому числі обумовлених дією диму, вогню та полум’я, електричного струму, блискавки:

  • пов’язаних із транспортними засобами;
  • теплового удару, переохолодження;
  • асфіксії всіх видів;
  • наслідків злочинного нападу;
  • надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
  • гострих психічних розладів (з поведінкою, небезпечною для життя хворого та/або оточуючих).

До кого швидка не приїде

Телефонуючи в невідкладну допомогу, ми маємо розуміти, що це відповідальність, адже, якщо ми будемо викликати цю службу на неекстрені випадки, то ми перешкоджаємо її діяльності. І вона може не проїхати до тих, кому справді потрібна.

Бригада не виїжджає до:

  • до хворих для виконання планових призначень дільничного лікаря (ін’єкцій, крапельниць, перев’язок, інших призначень);
  • до хворих, які перебувають під наглядом дільничного лікаря з приводу хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної медичної допомоги;
  • для видалення кліщів;
  • для видачі листків непрацездатності, рецептів і будь-яких довідок;
  • для транспортування мертвих.

Відмова в екстреній допомозі

Диспетчер має право відмовити в прийомі виклику, якщо стан пацієнта за всіма ознаками не потребує втручання швидкої.

Адвокат Олександр Гришаков: “У цьому випадку диспетчер зобов’язаний оформити письмову відмову і дати рекомендації щодо звернення у відповідний медзаклад, вказавши його адресу та телефон. Окрім того, Наказом МОЗ України № 722 від 28.03.2020 затверджено Стандарт екстреної медичної допомоги "Коронавірусна хвороба (COVID-19)”.

Під час розмови з диспетчером проводиться обов’язкове опитування відповідно до алгоритму опитування особи з підозрою на COVID-19:

  • визначаються ознаки невідкладного стану людини;
  • виявляються симптоми, які вказують на наявність COVID-19;
  • збирається інформація щодо можливих подорожей та контакту з хворим на COVID-19;
  • збирається інформація щодо визначення групи ризику.

Отримана диспетчером інформація повинна надаватись бригаді повністю, а особі, яка телефонує, надаються рекомендації задля зменшення ризику інфікування персоналу бригади екстреної медичної допомоги.

"Якщо ж ви вважаєте, що відмова у прийомі була невмотивована і відбулося порушення прав як пацієнта – залежно від ситуації, зокрема можна скаржитися на гарячу лінію МОЗ", – радить експерт Гришаков.

Кримінальна відповідальність

Невиконання або неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого – карається Статтею 140 Кримінального кодексу України.

При цьому тяжкими наслідками, настання яких є необхідною умовою для притягнення винної особи до кримінальної відповідальності є смерть людини, заподіяння потерпілому тяжкого або середньої тяжкості тілесного ушкодження, спричинення ятрогенного захворювання (через помилки лікарів).

Проте попри досить низьку якість медичного обслуговування в України випадки притягнення лікарів є поодинокими.

Щоб не доводити ситуацію до відкриття кримінальної справи, краще за все з'ясувати у вашого сімейного лікаря ще на етапі підписання договору, які ситуації потребують надомного відвідування, чи готовий лікар приїхати в інший район, за яким номером телефонувати, якщо хвороба застала у вихідний, святковий день або вночі.

Джерело

 

Теги
Коментар

Випадкові новини

Опитування

Чи дотримуєтесь ви карантину?